wrapper

Популярні новини

В Україні гостро стоїть проблема якості продуктів харчування, а на хлібному ринку виникла жорстка конкуренція. Пекарі зазначають, що з печі продукт виходить стерильним через обробку високою температурою і ніяких цвілевих грибів у ньому не може бути. Однак хліб - добре середовище для розвитку цвілі, спори якої знаходяться в повітрі. Тому необхідно вивчати весь ланцюжок - від печі до магазинної полиці, пише UBR.

Наприклад, батон зберігається у заводській упаковці максимум 48 годин. Увесь цей час виробник несе повну відповідальність за безпеку продукції, а сам хліб не повинен пліснявіти.

«Істотно знизилася якість зерна і відповідно хлібопекарські властивості борошна. Після закінчення 36 годин хліб «Український» стає крихким, через те що в зерні жита зовсім мало цукру», - пояснив голова правління «Київхліб» Володимир ЧЕРЕДА.

У той же час споживачі іноді стикаються з «гниттям» хліба - по-народному, картопляною хворобою. Борошно, зроблене із зараженого зерна, нічим не відрізняється від нормального, і ніхто з виробників не застрахований від ризику його купити.

Під час випічки картопляна паличка не гине всередині м'якушки і може проявитися в готовому виробі при створенні відповідних умов (закритий поліетиленовий кульок на спекотній кухні), коли мікроби активно розвиваються.

«Якщо дотримуватися термінів і умов зберігання, то в хлібі нічого страшного бути не може», - запевняє Череда.

За словами пекарів, перевіряти хліб на предмет зараження цвіллю треба в контрольних точках: на заводі, у хлібовозці, магазині і на кухні.

Цікаво, що раніше низьку якість соціального хліба виробники пояснювали державним регулюванням цін, яке змушувало їх використовувати дешеву сировину, щоб вкластися у цінові рамки, встановлені владою. Тепер цей аргумент геть забутий і замість нього використовується теза про те, що Україна постійно нарощує експорт зерна, а з недавніх пір і борошна. Мовляв, все вивозять на експорт, і пекарі змушені задовольнятися сировиною, яка залишилася.

Плюс до всього існує дефіцит жита, посіви якого витісняються ось уже який рік більш прибутковими культурами. Переробники зіткнулися із дефіцитом сировини. Наприклад, за даними інформаційного агентства «АПК-Інформ», відзначається рекордне зростання імпорту цієї культури, перш за все, із Білорусі. Так, за липень-січень 2016/17 маркетингового року завезли 1,3 тис. тонн зерна проти 28 тонн за липень-січень минулого маркетингового року.

Утім, не всі пекарі вважають ці проблеми значущими.

«Зерно і мука потрібної якості на ринку є, тому наші підприємства не відчувають нестачі сировини. Для виробництва темних сортів хліба ми перейшли з білоруського борошна на українське, адже за ціною вони зрівнялися, при часом гіршій якості імпорту», - розповів власник ТОВ «Комерційно-виробнича фірма «Рома» (м. Харків) Сергій ЦИМБАЛОВ.

За його словами, якщо раніше житнє борошно із Білорусі коштувало приблизно 130-135 дол./тонна, то тепер 145 дол./тонна.

Виробництво хліба та хлібобулочних виробів в Україні, за даними Державної служби статистики, за січень-лютий 2017 року скоротилося на 9,1% щодо того ж періоду минулого року. У 2016 році вироблено 1,123 млн тонн хліба і хлібобулочних виробів, що на 7,1% менше, ніж у 2015 році. При цьому ціни на хлібну продукцію продовжують рости від місяця до місяця: у лютому 2017 року на 3,1%, а в січні - на 1,5%.

«На ринку хліба повна вакханалія. За офіційною статистикою, кожен українець з'їдає по 115 грамів хліба в день. Це менше, ніж видавали у блокадному Ленінграді. А все тому, що тільки 40% продукції випускається на хлібозаводах. Решта - дрібними пекарнями, що не подають звітів», - говорить Череда.

Великі виробники скаржаться, що невеликі пекарні з обсягом випуску 5-10 тонн на добу оформлені на спрощеній системі оподаткування і не платять ПДВ, що дає їм додаткову маржу в 20%.

Крім того, спрощена звітність і фактична відсутність контролю з боку держорганів сприяє тіньовому обороту борошна, рослинного масла та інших продуктів, що використовуються для виробництва хліба. Адже реалізація цієї продукції, включаючи готовий хліб, проводиться без касових апаратів.

«Ми кожного дня бракуємо партії різних продуктів, але я сумніваюся, що борошно або масло везуть назад за 400 км», - зауважив Череда.

Великі ж підприємства нарікають, що змушені дотримуватися всіх норм трудового законодавства й інших регуляцій. Наприклад, за медичний огляд усіх співробітників двічі на рік треба платити по 300 грн з людини. Плюс витрати на контроль вхідної сировини.

«Не варто забувати і про пекарні при супермаркетах, які проходять за звітністю як роздрібна торгівля, а не виробництво хлібобулочних виробів», - говорить генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій ДОРОШЕНКО.

При цьому ціни на готову продукцію у невеликих пекарнях на 25-30% вище, ніж на товар з хлібозаводів, оскільки вони намагаються випускати більш дорогі сорти хліба, а не батон або хліб «Український».

«Змінюється також і культура споживання. Якщо ще п'ять-сім років тому батон був на 2-3 місці, то тепер він майже вибився в лідери. Люди переходять, як в Європі, на білий хліб. Що стосується чорного, то його хочуть, тільки якщо він смачний і натуральний», - запевнив Череда.

Але, як свідчать дані аналітичної компанії «AR-Group», українці вже давно їдять більше пшеничного хліба і булок. Сергій Цимбалов також говорить про більшу частку виробництва пшеничного хліба. Проте уточнює, що чим далі на захід України, тим більше там цінують чорний хліб, а на сході країни більше звикли їсти білий.


 

Последнее изменение Понедельник, 27 Март 2017

Коментарі

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.