wrapper

Про політичні пертурбації між президентом і парламентом, про їх конфлікт, який переріс у протести в урядовому кварталі, про те, які перспективи є в української влади утримати свої позиції в ексклюзивному інтерв'ю інтернет-виданню Новини України - From-UA розповів політолог Віктор НЕБОЖЕНКО.

Який етап зараз переживає українська політика?
- Цей етап можна назвати розлученням між президентом Порошенком і українським народом. Протягом останніх трьох років, поки не було ніяких протестів, журналісти і аналітики змушені були харчуватися тільки словами, обіцянками загроз або політичних фокусів, які викидала влада, але коли з'явився перший протестуючий в урядовому кварталі, тоді всі заговорили про Майдан.

Я вже три роки кажу, що третього Майдану не буде, принаймні, в такому вигляді, як він був раніше, бо не будуть сто тисяч людей, частина з яких має зброю або пройшла участь у війні, стояти на морозі і слухати порожні обіцянки порожніх політиків. Крапка. Якщо і буде Майдан, то він буде інший, цілком можливо, що майдани будуть в інших великих містах-мільйонниках, для яких це екзотика, але не в Києві. Тут це буде один із елементів бунтів, переворотів, зрушень у владі і т.д. Тому найголовніше, що є факт політичного протесту, і те що зараз відбувається в урядовому кварталі не перетворилося в Майдан, це абсолютно правильно.

Цей політичний протест виявив одну дуже важливу закономірність - в країні з'явилася не тільки парламентська опозиція (а там їх дві: промосковський Опоблок і націонал-демократична - «Самопоміч» та «Батьківщина»), а й вулична відкрита опозиція - те, що ми бачимо зараз, тобто табір протестувальників біля Верховної Ради, і, нарешті, прихована опозиція президенту Порошенку всередині виконавчої влади та силовиків. Ось це нова ситуація в країні. Поки всі ці три опозиції не взаємодіють, і тому зовні здається, що все добре.

Не можна валити все виключно на олігархів або на Путіна, який тут фактично ні до чого - йому зараз не до Києва. І хто б не зателефонував до Москви з Києва і не попросив допомогти для загострення ситуації на сході, він цього робити не буде, тому що у нього свої завдання. І взагалі скажу вам дуже важливу річ: президент Порошенко один з небагатьох, хто підтримує Мінські угоди, він обіцяв Путіну, що він ці угоди по Донбасу реалізує, так навіщо ж Путіну допомагати знімати Порошенка? Нелогічно.

Я очікував, що наш президент вчинить так, як попередній - почне чинити опір, заллє кров'ю повсталих. Але він цього не зробив. Він використовував енергію протесту для вирішення своїх завдань. Він запитав їх: «Ви хочете недоторканності? Будь ласка, знімаємо недоторканність і з депутатів, і з президента, але спочатку з вас, а потім з мене».

У кого з опозиційних партій є перспектива стати владою? І як взагалі сьогодні проявляє себе опозиція?
- Дуже складне питання, адже учасники протесту біля Ради не представляють якісь старі партії, який сидять у парламенті і займаються там критиканством. Ті, хто зараз в урядовому кварталі - це Союз нових сил, який нібито очолює Саакашвілі. Хто він такий? Саакашвілі - ніякий не лідер України, він такий собі граючий тренер. Він, скоріше, персональна технологія, яка дозволить організувати і конструювати протестні настрої, які будуть постійно змінюватися. Якщо ви помітили, українські націоналісти не підтримали цей протест, вони спокійно окремо зібрали 15 тисяч чоловік, але жоден із них не з'явився біля Верховної Ради. Але це не означає, що вони не будуть брати участь у протестах проти влади, тому що, повертаючись до першої тези, причини для розлучення між президентом Порошенком і українським суспільством уже заявлені, і вже тому час повернути не можна. Це як не можна промовляти слово «розлучення» в молодій сім'ї: якщо ви вже допустили це, то відомо, чим усе це закінчиться.

Вікторе Сергійовичу, а такі партії, як «Батьківщина», «Самопоміч», Радикальна партія Ляшка - вони сьогодні сильна опозиція? Вони можуть перерости у владу в подальшому?
- Ні. Взагалі щодо влади зараз відповісти дуже важко з тієї простої причини, що в країні вперше постає питання, поки що в такому прихованому вигляді, але скоро ви про це будете говорити постійно - що вони матимуть у вигляді влади? Що є головним політичним призом для партій? Старих, молодих - не важливо. Це приз президента, який забирає собі все і стає героєм, або це парламент, в якому потрібно постійно йти на компроміси кільком політичним силам? Ось у чому справа.

Коли ви мене питаєте, хто може стати владою, усе залежить від того, який політичний устрій обере Україна. Цілком ймовірно, зараз Україна буде рухатися більше у бік парламентської республіки, а не президентської. Ну а якщо президентської, то постає питання, хто може брати участь у президентській кампанії? У цьому сенсі буде дуже багато людей: це буде і Тимошенко, і хтось від «Самопомочі», і сам Порошенко і т.д. - список цей буде постійно збільшуватися. Повторюю, тому що зараз найголовнішою владою вважається президентська. Будь-який слабенький президент, крім Ющенка, обов'язково підминає під себе всі державні органи. Тому мені важко зараз відповісти, яка конкретно партія, беручи участь сьогодні в політичному житті, отримає перевагу. Дивлячись за що вони будуть боротися - ось у чому суть. А поки, звичайно, мова йде про дострокові парламентські вибори. І тут як нові, так і старі партії можуть отримати доступ до парламенту.

У нас парламентсько-президентська республіка, але на ділі ми бачимо, що все навпаки. Ви згодні з цим?
- Так. Насправді я завжди був прихильником сильної президентської влади, яка повинна зробити і оборону країни, і звільнити окуповані території, і розбити корупцію, і провести реформи. Але ми бачимо, що кожен новий президент стає ще більшим корупціонером, ніж попередній. Мабуть, не приживається в Україні президентська форма. Швидше за все, еволюція буде йти до парламентської форми, коли президент буде обиратися парламентом. Ось що значить перш за все парламентська форма, а все інше не так важливо. Головне - хто джерело влади: населення або законодавчий орган.

Наскільки сильна влада зараз, наскільки те, що вона зараз робить, потрапляє у суспільний «тренд»?
- Немає якогось єдиного громадського тренда. А нам, політологам, дуже важко прорахувати і спрогнозувати поведінку влади, тому що і парламент, і президент, і протестуючі, і олігархи, і та ж сама Москва, і той же самий вашингтонський обком, як його називають, - вони не мають чіткого бачення перспективного майбутнього для України. Ви скажете, що вони ж наші соратники ззовні, але проблема в тому, що і ті, що всередині, вони теж не знають, чого вони хочуть.

Є ясність і чіткість з приводу одного президента Порошенка, який прийшов на хвилі Майдану і хоче як можна довше залишатися на чолі президентської влади.

Що хоче практично занепала Верховна Рада - важко сказати. Ми бачимо депутатів, які відмовляються від своєї влади і уважно слухають, що говорить президент, втрачаючи залишки репутації, і це їх влаштовує.

Серед місцевої влади, яка абсолютно не працює, є тренд якоїсь феодалізації України, коли замість знаменитої, тієї, що хоче Путін, конфедералізації України, ми бачимо зрощування мафії, місцевої регіональної влади та бізнесу в тому чи іншому великому місті. Це реальний процес, але це не федералізація, тому що їх цікавить тільки прибуток, а не політика, про яку вони взагалі не говорять. Ви зверніть увагу, як багато і часто їздить Саакашвілі, і ніхто його не чіпає. Я питаю одного з чиновників однієї з великих областей, чому вони не перешкоджають його пересуванню. А мені кажуть: «А він же нас не чіпає, він має претензії тільки до центральної влади». Тобто у місцевої влади вже є своя зацікавленість, наприклад, у тому ж Саакашвілі. І ось вам один із трендів - місцева влада не збирається йти від України, тим більше, коли Україна отримала доступ до Європи, всі тримаються за слово Україна вже руками і ногами. Як це не дивно, безвізовий режим посилив цілісність України набагато більше, ніж усі 20 років до цього.

Чи зможе влада утримувати і далі свої позиції і за допомогою чого? Які обіцянки, «плюшки» може запропонувати опозиції і народу?
- Основна сила все-таки президент. Можна говорити про парламент як про владу, але нинішні парламентарії - це дуже важке і неприємне видовище. Добре, що там ще є жінки-депутати, які надягають якісь лабутени, якийсь новий одяг і хваляться одна перед одною. Хоча вони вже давно втратили уявлення про фігуру, тому й купують дуже дорогі речі. Ну, хоч так розважаємося - дивимося, хто в чому прийшов одягненим. А чоловіки всі в однакових костюмах, куплених у французьких, лондонських і іспанських магазинах - нічого особливо цікавого. Ну, не хочуть люди туди працювати.

Що показав цей жовтневий конфлікт? Що у президента немає своєї політичної сили. Він не може на 5 тисяч протестуючих вивести 20 тисяч прихильників президента Порошенка. Якщо ми візьмемо Венесуелу, то там на 20 тисяч протестуючих виходить 20 тисяч прихильників президента Мадуро. А у нашого президента, виявилося, немає політичної сили. Мобілізувати депутатів він теж не може, тому що вони теж не мають політичної підтримки. Тому у нього залишається три сили: це силовики (спецслужба і поліція), це «тітушки», тобто куплені молоді хлопці, які розуміють, що за якісь-то гроші вони можуть побитися і їм за це нічого не буде; і, нарешті, «порохоботи» - великий пропагандистський апарат, який кожен день показує нам, що президент один-єдиний.

Насправді зараз за Порошенка готові голосувати лише 10% українців, у разі якщо їх запитати, чи готові вони стати грудьми на захист президента. А це дуже низький показник. Так що Порошенку доводиться крутитися, і тут він потрапляє в дуже сильну залежність від поліції. Ось це велика його проблема - те, що немає політичної захисту. Він настільки сконцентрував владу, що коли прийшов протест, виявилося, що його нікому захищати. До речі, точно так само було і з Кучмою - він настільки сконцентрував владу, що коли були плівки про Гонгадзе і про Кучму, то не знайшлося тих, хто б сказав, що «ми стоїмо на боці Кучми». Навіть у президента Януковича був свій потужний електорат, який готовий був його захищати, а не тільки бандити, стоматологи, олігархи чи місцева донецька еліта. Була велика кількість людей, які і зараз зберегли свої погляди, які готові були виступити на підтримку Януковича. А Порошенко в основному будуть рухати ті, кого ми називаємо євроінтегратори, тобто молоді чоловіки і жінки, які активно пересуваються між Україною і Європою.

На які поступки піде президент, щоб стабілізувати критичну ситуацію?
- По-перше, він може піти на поступки тому ж парламенту. Йому дуже важливо, щоб криза перенеслася з президента вглиб парламенту. Факт, що він пішов на обговорення закону про недоторканність і президента теж, нехай він і обдурив їх, адже сказав, що це набуде чинності з 2020 року, - це говорить про те, що десь він розуміє, що подальша концентрація президентської влади заважає йому виживати.

Друге - він спробує продати посаду Гройсмана якимось силам, які дадуть йому політичну підтримку. Депутат Барна, якого там весь час б'ють, ще місяць тому сказав, коли ще не почалися протести, що я готовий померти за батюшку-царя.

Звичайно, Порошенко може скористатися підтримкою Москви, але Москві зараз не до нього, там ним незадоволені і не будуть йому допомагати ні на фронті, ні тут. Подразнювати ситуацію - так, із задоволенням, але чіпати Київ Москва зараз вже не буде. Тому тільки такі поступки - продаж місць у Кабміні якимось іншим політичним силам. Якщо протестувальники з ним зустрічатимуться, то напевно він запропонує їм якісь важливі місця. Наприклад: «Пане Найєм, а хочете бути головною Держтелерадіо України?» Він каже: «Ні, хочу бути начальником поліції». Він каже: «Добре, зараз я напишу указ про те, що ви начальник поліції. Але проти цього буде виступати Аваков. Ось допоможи мені зняти Авакова - і ти будеш начальником поліції». Ось приблизно така схема буде застосована до всіх інших.
«Соболєв, ти хочеш бути міністром юстиції?» Він скаже: «Так, хочу. Але як?» - «Ну, ось реалізовуй свої світлі ідеї, і я допоможу тобі стати міністром юстиції або міністром економіки - це все-таки ближче до грошей». Швидше за все, президент буде пропонувати, дарувати ті чи інші посади лідерам повстанців для того, щоб збити протестну хвилю. І це абсолютно правильний хід. Як вони себе поведуть? Ми скоро все з вами побачимо.


Юлія Процишена, Новини України - From-UA

Джерело: https://from-ua.com

 

Последнее изменение Четверг, 02 Ноябрь 2017

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.