wrapper

Перший президент незалежної України Леонід КРАВЧУК в інтерв'ю Politeka розповів про наростання напруги в суспільстві, ймовірність соціального вибуху і способи, які дозволять уникнути його.

– Від моменту проголошення так званої АТО минуло вже три роки. Новини про поранених і загиблих уже не перші в телевізійних сюжетах. Війна стала буденністю. Але як би все було, якби влада на законодавчому рівні назвала війну війною?
– Є чимало причин, чому наша влада не назвала війну війною. Я вважаю, що основна полягає в тому, що українська влада досі не готова чесно назвати події, що відбуваються на сході країни. Інакше кажучи, влада не готова взяти на себе відповідальність і назвати справжні причини всього, що відбувається.

– Це очевидно, але чому так відбувається, на Ваш погляд?
– Аналізуючи події, роблю висновок, що влада не переконана в тому, що якщо назвати все своїми іменами, то не почнеться широкомасштабна війна з Росією. Саме тому навколо цієї теми відбуваються всілякі інсинуації та недомовленості. Усе це, безперечно, грає на руку російській владі, яка є агресором і веде реальну війну проти України. Хіба що в цій війні не задіяна авіація.

– Ще цього не вистачало!
– Констатую сухий факт. Не потрібно бути великим військовим експертом, щоб розуміти, які види озброєння сьогодні застосовують. Це і танки, і ракети… Але ключовий акцент інший. Судячи з усього, прекрасно розуміючи інтереси Росії, деякі представники бізнесу і хлопці зі сходу України докладають максимум зусиль, щоб не називати речі своїми іменами, а конкретно - війну війною. Якщо у нас немає війни, то у нас залишаються зовсім інші взаємини з Росією.

– Конкретизуйте, будь ласка.
– Скажімо, у нас зберігаються дипломатичні відносини. А от термін «війна» – це визначення категорій. Це вкрай важливо, оскільки категорії визначають зміст і демонструють те, що насправді відбувається на Донбасі.

– Влада — це, погодьтеся, абстрактно. Візьмімо конкретно парламент. Багато депутатів б’ють себе в груди, говорячи, що вони патріоти. Чому ж ми й досі не бачимо законодавчих ініціатив щодо врегулювання відносин з тимчасово окупованими територіями тощо?
– Є конституційне зобов’язання Верховної Ради ухвалити закон відповідно до сформованої ситуації. Це закон «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики». Чому народні депутати не виконують прописані в Конституції повноваження - величезне питання.

– Кому його адресувати – строкатому депутатському корпусу?
– А хто, крім депутатів, повинен це зробити?!

– Яку роль тут може відіграти народ?
– Якщо народ тут і може якось вплинути, то або через референдум, або через революцію. Іншого шляху для народу я не бачу. Не знаю, чи є сьогодні в Україні така можливість. Це по-перше. А по-друге, залишається відкритим питання, чи було б це зараз корисним нашій країні, з огляду на ситуацію, в якій ми опинилися.

Якщо говорити про референдум, я таку ідею підтримав би. Оголосити референдум і поставити питання про те, як люди наразі бачать відносини з Росією, як оцінюють дії України в умовах агресії і які є ефективні методи захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. А ось до революції я не закликав би, оскільки вона пожирає не лише ворогів, а й власних дітей. Для України це було б надзвичайно небезпечно.
 
– А Вам не здається, що навіть без урахування ситуації з Кримом і Донбасом ми стали вимушеними глядачами якогось гостросюжетного трилера, якщо не сказати фільму жахів? При цьому із зали, на жаль, вийти не можна.
– Згоден. На цю ситуацію я дивлюся, як і всі українці, які щиро люблять свою землю, свій народ… Особисто я дивлюся на все, що відбувається, з колосальною тривогою, бо з досвіду знаю, що ситуацію можуть використовувати зовсім не в наших інтересах. Тому для мене це питання дуже болюче. Нам необхідно використовувати всі рятівні кола, зокрема перетворення, іменовані реформами.
 
– З огляду на мляві рухи, влада не поспішає робити те, про що Ви говорите. Але ситуація зараз така, що в суспільстві загострення агресії, а у багатьох людей є зброя. Не хотілося б бути поганим пророком, але ризик збройного спалаху реальний?
– Люди, звісно ж, можуть застосувати зброю, незважаючи на те, що її незаконне використання заборонено. Я спілкуюся з людьми, які зараз на сході України. Вони мені теж говорять про те, що якщо влада не мислитиме системно і свідомо, то справді є загроза того, що, на жаль, народ може прийти на Майдан уже не з голими руками. Цього мені дуже не хотілося б.
 
– Тобто третій Майдан Ви не виключаєте. Які наслідки він може мати?
– Бути чи не бути третьому Майдану - залежить від дій нинішньої влади. Справедливість і відповідальність - це ключові питання до влади. А Конституція? Вона може бути конституцією букви, а може бути конституцією духу.

Конституція духу - це воля народу і справедливість. Ми переможемо тоді, коли влада діятиме так, як вважає за необхідне народ. Підкреслюю, народ, а не влада чи політичні партії, які, незважаючи на виклики і загрози, не можуть об’єднатися заради України.

Не можна більше жартувати з народом! Необхідно припинити демагогію і говорити конкретно: сьогодні ми зробили те, завтра зробимо інше, післязавтра третє тощо. За такого підходу виникає гарантія, що вибух, про який ми говорили, може не відбутися. А якщо цього не буде тривалий час… Що тут сказати? Ви правильно сказали, що у народу до влади зараз не просто несприйняття, а ненависть.
Основне питання, яке сповнює чашу терпіння, це рівень життя народу. Якщо народ бачитиме, що влада справедлива, він терпітиме й надалі. В іншому разі - народ бунтуватиме.

– Дострокові вибори могли б зараз зменшити напругу і дати якісні зміни?
– Не думаю, що дострокові вибори сьогодні необхідні «тут і зараз». А ось що необхідно, то це припинити захоплюватися успіхами, яких немає, і чітко визначити, що, хто і як на своїй посаді робить корисне для України. Якщо влада не усвідомить це, народ може висунути будь-які умови. Зокрема проведення дострокових виборів. Сьогодні, незважаючи на те, що народ невдоволений діями влади на всіх рівнях, час ще не втрачено. За надзвичайно складних військово-політичних умов дострокові вибори небезпечні.

Наталія Ромашова
 
Джерело: https://politeka.net/ua

Последнее изменение Среда, 19 Апрель 2017

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.