wrapper

Можливі варіанти накопичення коштів на пенсію проаналізував експерт з питань соцполітики, член партії «Батьківщина» Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ.

Третина українців віком від 18 до 39 років готова накопичувати кошти на пенсію в недержавних пенсійних фондах.
Про це свідчать результати соцопитування, проведеного проектом USAID.

До того ж, 10% опитаних зазначили, що готові платити додаткові внески в пенсійні фонди за умови отримання податкових пільг. 22% заявили, що готові стати учасниками недержавних пенсійних фондів, якщо внески на їх користь платитиме роботодавець. Водночас 43% молодих українців заявили, що не хочуть платити внески в недержавний пенсійний фонд у принципі.

Можливі варіанти накопичення коштів на пенсію в ефірі радіостанції «Голос Столиці» проаналізував експерт з питань соцполітики, член партії «Батьківщина» Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ.

Коли в Україні зміниться система пенсійних відрахувань, накопичень? Чи збережеться ставка ЄСВ і до неї додасться обов'язковий відсоток відрахувань на особисті пенсійні рахунки?

- Безумовно. Базова солідарна система, куди кожен громадянин відраховує 22%, і громадянин, і роботодавець, цей внесок в 22% до солідарної пенсійної системи, до соціальних фондів залишається. Тобто хочуть передбачити в новому законі про загальнообов'язкову накопичувальну систему спочатку 2% додатково, а потім підняти за декілька років до 7%. Тобто фактично буде утримуватися з фонду заробітної плати 29%. Навантаження на заробітну плату у зв'язку з цим зростатиме.

Наскільки на сьогодні Україна готова до впровадження такої системи?

- По-перше, є серйозні зауваження з боку того ж МВФ, інших міжнародних фінансових інституцій до нашого уряду не поспішати з запровадженням накопичувальної системи, оскільки у нас - нестабільна ситуація. Це і конфлікт на Сході, це і економічна криза, яку ми ніяк не можемо подолати остаточно. І водночас є таке зауваження від міжнародних експертів, що сама накопичувальна система - державна чи приватна, будь-яка - ефективна тільки тоді, коли дохідність на накопичувальних рахунках перевищує середньорічну інфляцію в країні хоча б на 2%. Інакше, є ризик того, що може накопичувальна система перетворитися на одну велику фінансову піраміду. Тобто людина все життя буде додатково відраховувати гроші, відкладати, а потім прийде за додатковою пенсією, і їй скажуть: вибачте, вашу пенсію з'їла інфляція. І таке можливо. Тим більше, що в нас країна - з непередбачуваною інфляцією, Ви самі бачите, що уряд планує одне, прогнози МВФ, Світового банку - інше, як правило, там вдвічі більше, ніж пишуть в проектах державного бюджету. Тобто є питання. Але з іншого боку, це позитивний крок, що молодь хоче більше сподіватися на себе, і готова відкладати в приватні фонди,  в державу, в ігри не хоче грати. Люди більше розраховують на себе. Можна по-різному диверсифікувати, гроші на старість відкладати, тощо. Але ж найненадійніший гравець тут - це саме, на жаль, держава.

Тобто Державний пенсійний фонд в тому вигляді, в якому він існує?

- Він буде залишатися, бо це - основа пенсійного забезпечення в Україні. Діюча стара солідарна система - це основа, фундамент, на якому ми повинні побудувати загальнообов'язкову накопичувальну систему. І зверху цієї піраміди - приватні пенсійні фонди. Так от, в нас є перший базовий рівень - солідарна, і третій рівень, вищий, - приватні фонди. А між ними прокладки - другого рівня - немає. Так склалося. І чи запровадиться реально найближчим часом, теж важко сказати. Це є похідним від загальної економічної ситуації в країні. Буде певна стабілізація економічна, буде економічний розвиток - почнуть розвиватися і другий, і третій рівні пенсійного забезпечення.

Чи можливе використання звичайного банківського депозиту, який має певну дохідність?

- Тут з банківськими депозитами діє той же принцип. Якщо відсоток на депозиті - вищий за інфляцію, ви у виграші. Хоч декілька відсотків, але виграли, і у вас будуть залишатися збереження. Якщо ж рівень інфляції буде більший, ніж той відсоток, що дає банк вам на депозитне вкладення, ви будете нести втрати. Тут така гра.

У випадку з пенсійними накопиченнями головне завдання - примножити чи просто зберегти?

- Не тільки зберегти, але і примножити. От є успішні західні пенсійні фонди, але, як правило, вони працюють як інвестиційні. Вони беруть в людей ці гроші, що вони хочуть відкласти собі на старість, і вкладають у високорентабельні галузі в своїх економіках, в підприємства в інших країнах. І потім з доходу мають невеликі адміністративні витрати і власну дохідність. А все інше відкладають для людей, і знову вкладають в якісь інвестиції, щоб весь час ці гроші зберігалися і примножувалися. От такий принцип повинен бути для нормальної накопичувальної системи пенсійної. Визначати, чи є така галузь, яка дасть настільки високі прибутки, і куди вкладати - це вже мистецтво менеджменту, управління цими фондами.

Наші існуючі нині приватні пенсійні фонди вкладають?

- Приватні гроші пенсійні, вони могли б бути нашою внутрішньою інвестицією, інвестицією громадян. Пенсія - це відкладена зарплата на завтра, на старість. Уряд повинен створити такі умови, щоб цим було вигідно займатися, щоб це приносило прибуток тим, хто займається, і ще людям на пенсію щось залишалося.

Які гарантії в юридичному плані потрібно встановити, щоб це було безпечно?

- Дійсно. Ви правильно питання підняли. На жаль, зараз так прописані законопроекти, їх декілька щодо запровадження накопичувальної системи, що 100% гарантій ніде немає. По великому рахунку, саме найбільшим гарантом, щоб гарантувала всім своїм майном, в нас мусила б виступити сама держава. Це повинні бути державні гарантії насамперед для вкладників в ці накопичувальні пенсійні системи. З іншого боку, це повинна бути непримусова система. А хочуть просто людей примусити додатково до 22% ЄСВ додати ще 7% на накопичувальну систему і силою забирати з зарплати в людей. Це все-таки повинно бути добровільно. Якщо людина хоче собі додатково до основної соціальної пенсії щось мати, вона вкладає. І повинен бути вибір. Треба дозволити прийти іноземним пенсійним фондам приватним, в тому числі європейським, з великою історією, тощо, з успіхом роботи. Тому що у нас якщо будуть працювати фінансові установи, які будуть знову підпорядковуватися всім відомим олігархам, це чергова фінансова піраміда, і знову люди будуть розчаровані від цієї роботи.

На сьогодні якісь податкові пільги існують для людини, яка хоче звернутися, наприклад, в приватний пенсійний фонд?

- Жодих немає преференцій. Оце справа вашого майбутнього, це справа ваших ризиків на майбутнє. Тобто ви ризикуєте зараз своїми грошима в надії, що потім, коли ви будете поважного віку, вийдете на пенсію, то ці гроші вам повернуться у вигляді додаткової пенсії.

І чи буде існувати той заклад, в який ви ці гроші принесете?

- Так. Це така своєрідна азартна гра. Якщо хочете, розцінюйте це як аналогію з азартними іграми. Але в грі повинні бути якісь прозорі правила і якісь державні гарантії. Тоді люди будуть грати в ці ігри з державою. Якщо цих прозорих правил і гарантій мінімальних не буде, люди будуть всіляко ухилятися від цього. Вони можуть вкладати гроші в іноземну валюту, в ті ж банківські установи, в предмети мистецтва, як в довгострокові інвестиції, в нерухомість - в багато чого можна вкласти гроші.

Джерело: «Голос Столиці»

Последнее изменение Пятница, 27 Апрель 2018

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.