wrapper

З 2014 році в Україні триває реформа децентралізації, тобто передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності. На сьогодні ми вже можемо спостерігати позитивні моменти реформи, однак, ще  дуже багато питань громади не можуть вирішити самостійно.

Часто ситуація доволі банальна – громадам не вистачає фінансових ресурсів, щоб вирішити вкрай важливі питання місцевого значення, наприклад такі, як функціонування повноцінного ЦНАПу, пожежної служби та служби «швидкої допомоги», утилізація сміття, тощо.

Саме для вирішення таких питань Верховна Ррада України  ухвалила Закон України «Про співробітництво територіальних громад», в якому детально закріпила основні засади взаємодії між ОТГ у різних сферах їх діяльності. Слід зазначити, що фінансові ресурси не з’явились в громадах просто так, разом з ними громадам передали обов’язки виконувати певні функції, які раніше за них виконувала держава. Відкритим питанням залишається ціна виконання цих повноважень, для відповіді на яке треба зрозуміти, що, об’єднавши зусилля та фінанси для досягнення спільної мети, можливо значною мірою мінімізувати бюджетні витрати.
 
Практика міжмуніципального співробітництва в Україні

Реальність диктує свої правила і більшість громад не поспішають використовувати такий механізм, як співробітництво задля покращення свого матеріального становища. Аналітики ГО «Український центр європейської політики» взялись досліджувати, яким чином відбувається реформа у сфері співробітництва громад. Провівши невелике опитування  серед очільників громад, ми з’ясували, що багато з них просто не знають про існування такого механізму та побоюються бюрократичних перепон при практичній реалізації своїх ідей. Скаржаться і на слабку підготовленість кадрів в органах місцевого самоврядування. Перспектива спільного бюджетного фінансування певних проектів, створення комунального підприємства на основі майна двох чи більше територіальних громад, або навіть придбання майна спільним коштом – ламають шаблони та вводять в стан легкого шоку переважну більшість спеціалістів сільських, селищних рад. 

Голови рад відверто відповіли, що наразі більш зосереджені на вирішенні проблем, які виникли після об’єднання громад, ніж на співробітництві поза межами ОТГ. Однак, багато з них висловили думку про небажання співпрацювати з сусідами, бо бажають нехай і важче, але незалежно від їх думки керувати у своєму населеному пункті. Були висловлені думки щодо недосконалості законодавчої бази у сфері співробітництва, серед яких, зокрема, і звітність громад перед Мінрегіонбудом про виконання укладених договорів. 

Очевидною та ключовою проблемою співробітництва муніципалітетів є відсутність адекватного фінансового стимулювання такої співпраці. Поки єдиним джерелом фінансування проектів співробітництва громад, окрім самих громад, є кошти Державного фонду регіонального розвитку, але проекти у рамках співробітництва не мають жодного законодавчо визначеного пріоритету при відборі, що у великій мірі нівелює ідею отримання гідного фінансування. І тут статистика невблаганна- більшість договорів про співробітництво в рамках вищезгаданого закону було укладено громадами в Полтавській області, бо саме там обласна влада запровадила підтримку співробітництву шляхом підтримки проектів з обласного бюджету.

Співробітництво громад на Сумщині

Слід зазначити, що загальнодержавна тенденція по непроінформованості голів ОТГ про таку можливість, як міжмуніципальна співпраця, на Сумщині зберігається. Вкрай мала кількість голів громад знають навіть про таку можливість, в той час, як дуже мала кількість громад зробили хоча б який крок у вивченні законодавчої бази та провели перемовини з потенційними контрагентами.
Станом на сьогодні на Сумщині укладено 10 договорів про співробітництво. Цікаво, що тематика цих договорів стосується багатьох сфер: між Черниччанською ОТГ і Комишанською громадою вона передбачає придбання спецтехніки для комунального підприємства, в той час, як три громади Ямпільського району підписали договір про створення комунального підприємства на базі вже існуючого. Однак, безумовним лідером у цьому напрямку є Краснопільська ОТГ, яка уклала 7 таких угод. Перша з них стосувалась розробки проектно-кошторисної документації для будівництва Центру безпеки, решта 6 були укладені з сільськими громадами, які не ввійшли в жодне ОТГ, та стосувались надання адміністративних послуг населенню через ЦНАП.
Про практичну користь такої співпраці ми вирішили поговорити з головою Краснопільської селищної ради – Яремчуком Юрієм Анатолійовичем. Ще рік тому він очолював Краснопільську РДА та знає проблеми району, як ніхто інший.
 
Як взагалі з’явилась ідея про укладання договорів про співробітництво громад у рамках функціонування ЦНАПу?

Ця ідея з’явилась в рамках перехідного етапу, в якому ми опинились. У 2016 році створилась перша ОТГ у нашому районі, ми – центр району (Краснопільська ОТГ – ред.) створились у 2017 році, потім ще одна сільська рада приєднались до суміжної з нашим районом громади, саме тому виникла ідея укласти договори з сільськими радами, які не ввійшли в жодну з цих ОТГ. Друге, ми потроху реформувались з районного центру надання адміністративних послуг до селищного центру надання адміністративних послуг, таким чином перестав функціонувати районний ЦНАП, тому що новостворені громади почали розвивати цей напрямок (надання адміністративних послуг – ред.) у себе.

Які зрушення у громаді відбулись в рамках укладання договорів про співробітництво?

Ми надаємо людям адміністративні послуги, По суті забезпечили безперервне функціонування ЦНАП в районному центрі, що створило комфортні умови для людей, а кошти, відповідно, за ці послуги отримує вже громада.

Розкажіть, будь ласка, про договір про співробітництво з Недригайлівською ОТГ.

Цей договір було укладено між нами, коли ми почали працювати з питання створення територіального центру безпеки. Це центр, де має функціонувати пожежна служба, служба «швидкої допомоги», тощо. Для нас це важливо, бо ми взагалі прикордонний регіон. Ми співпрацюємо у рамках цього проекту з Недригайлівською ОТГ, в тому числі по залученню коштів ДФРР. 

Скажіть, будь ласка, чи були залучені субвенції, чи інша допомога держави на проекти у рамках співробітництва громад?

На проекти співробітництва- ні, однак, ми отримали підтримку на проекти, які ми реалізували самостійно. Наприклад, реконструкція ЦНАП в рамках програми  U-LEAD з Європою. Однак, слід зауважити, що важливим фактором для залучення цих коштів стало те, що ми будемо надавати послуги не лише в територіальній громаді, а й для навколишніх сільських рад, які не ввійшли в ОТГ.

Які договори ви ще плануєте укласти в майбутньому?

На сьогодні ми розглядаємо можливість укладання договорів з питань вивезення та утилізації ТПВ, тому що ця тема надзвичайно актуальна, а жодна громада самотужки не може це вирішити. Також є ідеї співробітництва в рамках спорту, а саме- створення юнацько-спортивних шкіл, де буде проходити, в тому числі, навчання тренерів. 

Наші висновки
Дійсно, позитивні зрушення у громадах, неможливо не помітити. Безумовно, громади сильніші разом, а не коли залишаються один на один зі своїми проблемами. Сподіваємось, позитивний досвід Краснопільської громади дасть поштовх для зрушень в усіх ОТГ Сумщини. На нашу суб’єктивну думку, поштовхом для міжмуніципального співробітництва може стати його стимулювання з боку районної та обласної влади, а також завершення перехідного етапу реформи, який передбачає отримання громадами субвенцій з державного бюджету, адже поки вони є, пріоритетом для громад є отримання такого виду фінансової допомоги. Після проведення остаточної децентралізації громади будуть вимушені співпрацювати, бо виконання всіх наданих державною повноважень на високому рівні стане для більшості непосильним тягарем. Тому співробітництво громад є лише питанням часу.



 


  Последнее изменение Пятница, 31 Август 2018

Коментарі

Новини онлайн

Правила користування сайтом

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів та інформаційних статей, коментарів і блогів користувачів, які розміщені на сторінках сайту, а також за наслідки їхньої публікації і використання.

Думка авторів статей, коментарів, блогів, розміщених на нашому ресурсі, може не збігатися з думками і позицією редакції.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за збитки, понесені в результаті використання або невикористання його інформації.

Прямі та непрямі образи будь-кого, зокрема, політиків, чиновників, журналістів, користувачів ресурсу; дискримінація за національною, етнічною, расовою або релігійною приналежністю, а також шовіністичні висловлювання, нецензурні висловлювання, будь-яка образлива поведінка по відношенню до авторів статей і учасників ресурсу забороняються.

Якщо модератор ресурсу, прочитавши повідомлення, вважає, що воно порушує правила ресурсу, він має право видалити його.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за висловлювання користувачів сайту. Відповідальність за повідомлення та інший контент на сайті несе користувач, який їх розмістив.

Iнформацiя та зв'язок

Портал «Хронограф» - незалежний соціальний медіапроект, мета якого - надати максимум корисної інформації про події в Україні, світі і Сумському регіоні.

«Хронограф» являє собою регулярно оновлюваний політематичний інформаційний веб-ресурс, на якому Вам завжди будуть доступні свіжі новини політичної та економічної тематики, науки та спорту, освіти та культури, відео- та фоторепортажі та ін., а також інтерв’ю і коментарі провідних вітчизняних та закордонних експертів, фахівців у галузі політики, економіки, суспільного розвитку.

Усі права захищені. При повному або частковому використанні матеріалів сайту чи за будь-якого іншого поширення розміщеної інформації посилання на сайт http://hgraf.com.ua обов'язкове.

Адміністрація сайту не несе відповідальності за зміст новин партнерів (інформери).

З усіх питань, пов'язаних з роботою порталу і розміщенням інформації на сайті, звертайтесь: email: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., тел.: +38(066) 771-51-56.